1) Нехай ізольований порожній металевий циліндр (корпус електрометра) заряджений, наприклад, позитивно (рис. 67).
У просторі навколо циліндра виберемо дві точки: одну 1 — біля його поверхні, іншу 2 — на деякій помітній відстані. Потенціал поля цього циліндра убуває з видаленням від нього й на нескінченності
дорівнює нулю. Тому потенціали зазначених точок поля нерівні, а саме ф2 < ф1.
Якщо ці точки поля з'єднати ізольованим металевим провідником, то потенціали цих точок і самого провідника зрівняються до ср. Природно, що ф2 <ф< ф1.
Тепер ці міркування зв'яжемо безпосередньо з умовою завдання. В електричному полі практично однаково заряджених циліндрів (будемо вважати електроємність приладів однаковою, незважаючи на різну довжину стрижнів) з початку досліду з переміщення по¬зитивного заряду на корпуси перебувають стрижні різної довжини. І при рівних зарядах на корпусах електрометрів потенціал довгого стрижня повинен бути меншим за потенціал короткого. Щоб це було практично реалізоване, із зовнішнього кінця довгого стрижня на інший його кінець (де перебуває стрілка) має перейти більше число електронів. Тому електрометр із довгим стрижнем повинен дати по¬мітно більші показання (стрілка електрометра з коротким стрижнем при цьому може знаходитися проти нульової поділки шкали).
Якщо стрижні електрометрів заземлити, то показання електрометрів стануть однаковими (обидва зарядяться негативно), а потенціали нульовими відносно Землі.
Обладнання: два електрометри Брауна на пластмасових підставках (або встановлені на оргсклі) без кульових кондукторів (у стрижень одного з них вставлено витягнутий вертикально угору дріт висотою 15-20 см), пробна кулька діаметром 2-2,5 см, перетворювач «Роз- ряд-1», підключений до виходу 10 В випрямляча В-24М.